І. Вступ

Освітня програма школи – стратегічний документ, що розкриває поточну освітню стратегію, яку реалізує школа, інтегруючи навчальну і поурочну діяльність з урахування ресурсів навчального закладу для досягнення мети.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

І. Загальні положення

1. Призначення школи, мета та завдання

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання школи полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів.  За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована  спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати загальноосвітня школа України, адже саме їй належить центральне місце в системі освіти. В школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири: 

• виховання не зводиться до окремих виховних занять; 
• до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;
• учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;
• у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; 
• співробітництво з позашкільними закладами освіти; 
• активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;
• налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

Стрюківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником закладу освіти є Миколаївська районна рада.

Заклад освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

Головною метою діяльності закладу освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Завдання та напрямки роботи закладу освіти:

• покращення якості знань учнів у закладі освіти;

• переосмислення ролі вчителя в освіті і суспільстві загалом;
• перехід від вчителя - носія інформації до вчителя-творця;
• вивчення й поширення досвіду кращих вчителів школи;
• впровадження в навчальну практику інноваційних технологій, досягнень передового педагогічного досвіду та психолого-педагогічної науки;
• побудова оптимальної моделі управління школою на нових концептуальних умовах;
• забезпечення наступності між дошкільною системою виховання та початковим навчанням дітей шестирічного віку;
• забезпечення оптимальних умов для розвитку інтелектуальних здібностей школярів;
• організація успішного навчання без перевантажень;
• вдосконалення традиційних та нестандартних систем і методик навчання;
• посилення особистісно-орієнтованої направленості освіти;
• удосконалення системи роботи школи щодо збереження і зміцнення здоров`я дітей;
• виховання духовно і фізично здорового покоління;

• забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
• виховання громадянина України;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
•  розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
• генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
• створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності;
• дотримання державних стандартів освіти;
• дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
• дотримання фінансової дисципліни.

2.Опис «моделі» випускника школи

Випускник Стрюківської ЗОШ I-III ступенів – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень, усвідомлює різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір, жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника:

• вільна особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни;
• поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством;
• гуманна – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість;
• готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя;
• духовна – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, спілкування;
• творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, інтелектом;
• практична особистість – знає основи комп’ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери;
• є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової школи. Такі ключові компетентності як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі Стрюківська ЗОШ І-ІІІ ступенів працює над досягненням таких цілей та задач:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової,

основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог Державного стандарту;

• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне,психічне та соціальне здоров'я учнів.

У навчальному закладі створені та функціонують предметні методичні об’єднання, методична рада, соціально-психологічна служба.

Ефективному управлінню та якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

Наша школа - школа рівних можливостей. Школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Дитина, навчаючись в школі, змогла б набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони  потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвідношення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Школа працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
•  діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Школа допомагає батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

4. Навчальний план та його обґрунтування

У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а також:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової,  художньо-естетичної та ін.)
• поглиблене вивчення предметів;
• надання учням можливості вибору профілю;

Освітні програми, які реалізуються  в школі, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвитку в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• формування загальної культури особистості, адаптації особистості дожиття в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Основним документом, що регулює освітній процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.

Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні дисциплін.

Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. До профільне навчання у 8-9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального плану максимально враховано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчаються на рівні Державного стандарту. Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. На профільному вивчається  українська мова. Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та технології. З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін.

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники закладу освіти самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

5. Особливості організації освітнього процесу

Режим роботи закладу

• мова навчання – українська;
• режим навчання – п’ятиденний ;
• початок занять – о 8⁰⁰ годині;
• тривалість уроків - відповідно до розділу ІІІ ст. 16 п.5  Закону «Про загальну середню освіту», а саме:

• у 1-му класі - 35 хвилин,
• у 2-4 класах - 40 хвилин,
• у 5-11 класах - 45 хвилин.

• тривалість перерв - відповідно Державних санітарних правил і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу ДСанПіН 5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України  від 14.08.2001 № 63, погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 № 1/12-1459.

У 2020-2021 навчальному році у зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації час уроків та перерв може зазнавати змін для безпечної організації харчування учнів.

Розклад уроків та тривалість перерв:

1 клас

2-4 класи

5-11класи

•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
• варіативна складова - змістове наповнення варіативної складової робочого навчального плану у вигляді факультативів, спецкурсів, індивідуальних та групових занять реалізується у другій половині дня за окремим розкладом.

Планується відкриття 1 групи продовженого дня, організація якої буде здійснюватися  відповідно до Порядку створення груп продовженого дня у державних та комунальних закладах загальної середньої освіти, наказ МОН України від 25.06.2018р. №677.

Структура 2020-2021 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом Днем знань і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2020 року;

ІІ семестр – з 11 січня по 28 травня 2021 року.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули тривалістю не менше 30 календарних днів:

• осінні з 24 жовтня  по 01 листопада 2020 року;
• зимові з 25 грудня 2020р. по 10 січня 2021 року;
• весняні з 20 березня по 28 березня 2021 року.

Останній дзвоник – 28 травня 2021 року.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію здобувачів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015р. за

№ 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Педагогічною радою школи від 29.05.2020 року, протокол №10, прийнято рішення про організацію проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів  протягом навчального року відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.02.2008 року № 1/9-61.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена місцевою радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 р. №367.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освітиінауки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016р.

Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002р. №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», для якісного виконання практичної частини на уроках інформатики, 2-й клас (25 учнів), поділено на групи. Планується відкриття 1 групи продовженого дня, організація якої буде здійснюватися відповідно до Порядку створення груп продовженого дня у державних та комунальних закладах загальної середньої освіти, наказ МОН України від 25.06.2018р. №677.

6. Показники реалізації освітньої програми

На рівні школи розроблена система показників (внутрішній контроль), що дозволяє оцінювати те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності школи відповідає ідеальній «моделі» випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації

педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, он-лайн-курсах, дистанційне навчання – (протягом року);

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність

документів, визначених нормативно - правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність

ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні

кімнати, спортивна зала, бібліотека, їдальня, буфет, наявність Інтернету;

• якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи

педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);

• вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних турнірах – протягом навчального року);

• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти

(соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

• продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та - 1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
• постійний моніторинг змісту освіти; 
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу школи;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення

інформації щодо її результатів;

• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої

діяльності та якості освіти, участь у перспективному плануванні.

7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на загальнолюдських цінностях. Це пронизує весь зміст освіти та процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними лініями різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість освітнього процесу, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної, активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, квести, інтерактивні, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Одним із важливих напрямів діяльності школи є проектна та дослідно-експериментальна робота. В школі працюють декілька учнівських та педагогічних проектів:

• Педагогічний проект «Вчитель нової української школи»;
• Учнівсько-вчительський проект «Використання ІКТ в освітньому процесі»;
• Розвивально-пізнавальний проект «Обдарована молодь»;
• Інноваційний проект «Енергозбереження – крок до майбутнього

сучасної школи»;

• Екологічно-краєзнавчий проект «Шкільний ландшафтний парк «Квітучий край»;
• Соціальний проект ««Заклад освіти – толерантне середовище, СТОП БУЛІНГ»;
• Творчий проект «Нема без кореня рослини, а нас, людей без Батьківщини»;
• Проєкт «Профільна середня освіта» - для забезпечення рівного доступу до здобуття якісної профільної підготовки здобувачів освіти; виявлення та розвиток професійних інтересів старшокласників, реалізація ідей неперервної освіти впродовж життя;
• Проєкт «Ми за здоровий спосіб життя».

8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН України.

Робочі навчальні плани складені  відповідно до листа МОН України від 20 квітня 2018 року № 1/9-254 «Щодо типових освітніх програм для

2-11 класів», наказів МОН від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 року №406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», від 20.042018 року №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», постанови КМУ від 21.02.2018р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти».

9.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення

якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,

якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища

закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

10.Кадрове забезпечення освітньої програми.

Педагогічних працівників -25

Укомплектованість кадрами – 100%

Віковий склад педагогічного колективу:

• до 30 років - 2;
• 30-40 років -4;
• 41-50 років - 5;
• 51-54 років – 3;
• 55-60 років  – 6;
• понад 60років – 5.

Освітній рівень і кваліфікація:

Освіта:

• вища педагогічна – 23 (96%);
• бакалаври – 1(4%);

Кваліфікаційні категорії:

• спеціалісти – 3(12,5%);
• мають вищу кваліфікаційну категорію – 15(62,5%);
• мають І кваліфікаційну категорію  - 2 (8%);
• мають ІІ кваліфікаційну категорію- 4(17%);

Мають педагогічні звання:«вчитель-методист» - 6;«старший вчитель» - 4.

Переможці професійних конкурсів («Учитель року») – 2, проектів – 1.

Нагороди педагогічного колективу школи:

Грамота Миколаївської районної державної адміністрації.

ІІ. Освітня програма початкової школи

1. Вступ

Школа I ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Школа I ступеня (початкова) – перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи).

Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу. Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують у майбутньому здатність особистості успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 % резервного часу, який учитель може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Наприкінці кожної чверті заплановано корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів.

Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції.

2.Загальний обсяг навчального навантаження

Організація освітньої діяльності в 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту»,«Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 14 грудня 2016 р. № 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87(у 1-3 класах), Державного стандарту загальної початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011р. (у 4 класі).

Навчальний план на 2020/2021 навчальний рік складений відповідно:

• для 1-2 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 08.10.2020р. №1272 (Додаток 1);
• для 3 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня Наказ МОН України від 08.10.2020р. №1273 (Додаток 2);

• для 4 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 р.

№ 407 (Додаток 3);

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік:

• для 2 класу – 875 годин/навчальний рік,
• для 3 класу – 910 годин/навчальний рік,
• для 4 класу – 910 годин/навчальний рік.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти та з метою виховання творчої розвиненої особистості, патріота, гідного громадянина України, відповідного методичного забезпечення та належної підготовки педагогічних працівників до варіативної частини робочого навчального плану введено наступні курси за вибором, індивідуальні консультації та групові заняття:

• у 1 класі введено курс за вибором «Читаємо. Розуміємо. Творимо»

(1 година);

• у 2 класі з метою розвитку навичок письма, введено індивідуальні заняття з української мови (1 година);
• у 3 класі, з метою вдосконалення мовних навичок, введено індивідуальні заняття з української мови (1 година);
•  у 4 класі, продовжено курс за вибором «Уроки сталого розвитку. Моя щаслива планета» (1 година), з метою розвитку математичних навичок введено індивідуальні заняття з математики (1година).

3.   Навчальний план

                                             ДОДАТОК 1

                                                                                   Наказ МОН України від 08.10.2020р.    

                                     №1272 

Робочий навчальний план

Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

для 1-2 класів з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

(Типова освітня програма за Савченко О.Я.)

                                                                                       ДОДАТОК 2

                                                                                       Наказ МОН України від 08.10.2020р.

                                                                                       №1273

Робочий навчальний план

Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

для 3 класу з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

(Типова освітня програма за Савченко О.Я.)

                                                                                                            ДОДАТОК 3

                                                                                                            Наказ МОН України

                                                                                                            від 20.04.2018 № 407

                                                                                                            Таблиця 1

                                                                                                            Типової освітньої програми

Робочий навчальний план

Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

для 4 класів з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

4. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін.

Логічна послідовність їх вивчення

Освітня галузь – складник змісту освіти, що відображає певну сферу вивчення або об’єднує споріднені сфери.

Назва освітньої галузі

1. Мовно-літературна:

1.1. Українська мова і література, мови і літератури національних меншин

1.2. Іншомовна освіта

2. Математична

3. Природнича

4. Технологічна

5. Інформатична

6. Соціальна і здоров’язбережна

7. Фізкультурна

8. Громадянська та історична

9. Мистецька

Розвиток наскрізних умінь є індикатором впровадження компетентнісного підходу на рівні конкретної шкільної практики. Орієнтування на наскрізні вміння забезпечує рівновагу між знаннями, вміннями, ставленнями учнів та їхніми реальними життєвими потребами. Наскрізні уміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

У Державному стандарті початкової освіти розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку:

1. Розв'язую проблеми.
2. Критично мислю.
3. Творчо мислю (креативність).
4. Співпрацюю.
5. Ефективно спілкуюся.
6. Розвиваю власний емоційний інтелект.
7. Досліджую.
8. Організовую свою діяльність.
9. Рефлексую.
10. Читаю вдумливо.

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

До першого класу зараховуються діти, які на 1 вересня досягли шестирічного віку (найближчим часом виповниться 6 років) та за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі.

Вчителі проходять навчання на он-лайн платформі EdEra, отримують відповідний сертифікат, а також проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації для вчителів, які будуть впроваджувати Державний стандарт початкової освіти.

6. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу у початковій школі є різні типи уроків з використанням елементів гри, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути віртуальні подорожі, спектаклі, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні  уроки, відео-уроки тощо. Оглядові екскурсії та екскурсії в природу передбачають цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою отримати нові та  систематизувати раніше отримані знання.

7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

(реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Державний стандарт початкової освіти передбачає результати навчання за освітніми галузями:

1. Мовно - літературна освітня галузь:

1. Учень/ учениця взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей в різних комунікативних ситуаціях;
2. Учень/учениця аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду;
3. Учень/ учениця висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі он-лайн, дотримується мовних норм;
4. Учень/ учениця досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості.
   2. Іншомовна освітня галузь:

1) Учень/ учениця сприймає думки та погляди, висловлені іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює здобуту інформацію;

2) Учень/ учениця розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для здобуття інформації або задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

3) Учень/ учениця висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими усно, письмово та в режимі онлайн, використовуючи іноземну мову;

4) Учень/ учениця ефективно використовує іноземну мову для доступу до різних інформаційних джерел.

3. Математична освітня галузь:

1. Учень/учениця аналізує ситуації і виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних прийомів; розмірковує, висуває гіпотези, обґрунтовує, логічно їх доводить або спростовує;
2. Учень/учениця моделює процеси і ситуації, що відбуваються в природі і суспільстві; використовує різні джерела інформації;
3. Учень/учениця розробляє стратегії (плани) розв’язання і розв’язує різні проблемні завдання, використовуючи, зокрема й засоби інформаційно-комунікаційних технологій;
4. Учень/учениця оцінює необхідність та пізнає форми об’єктів, просторові відношення в навколишньому світі для розв’язання життєвих проблем та завдань.

4. Природнича освітня галузь:

1) Учень/учениця набуває досвіду дослідження природи;

2) Учень/учениця виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;

3) Учень/учениця усвідомлює цілісність природи і взаємозв’язок її об’єктів і явищ, відповідально діє у природі;

4) Учень/учениця формує наукове, критичне, дивергентне мислення для розв’язування проблем природничого характеру.

5.Технологічна освітня галузь:

1. Учень/учениця створює виріб від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
2. Учень/учениця дбає про свій побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його/ її оточує;
3. Учень/учениця ефективно використовує природні матеріали, турбуючись про навколишнє середовище;
4. Учень/учениця практикує і творчо застосовує традиційні й сучасні ремесл.

Освітніми результатами І ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

ІІІ. Освітня програма школи ІІ ступеня

1. Вступ

Цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання. Зміст базової середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8, 9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня.

2. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

• для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
• для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
• для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
• для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
• для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Враховуючи інтереси та потреби учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення школи введено такі факультативи, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття:

• у 6-9 класах –з метою розвитку іншомовних навичок, відповідно до

заяв батьків та рішення педагогічної ради від 12.06.2019 року, протокол №12 продовжено факультатив з російської мови (1 година);

• у 6-7 класах - введено факультатив «Українознавство» (1 година),
• у 8 класі - факультативний курс «Основи самовизначення особистості» (1 год);
• у 9 класі – з метою розвитку навичок правопису введено факультатив «Практикум з правопису української мови» (1 година),

3. Навчальний план

Навчальний план для 5-9 класів на 2020/2021 навчальний рік складений відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018р. № 405 (Додаток 3)

ДОДАТОК 3

Наказ МОН України

від 20.04.2018 № 405

Таблиця 1

до Типової освітньої програми

Робочий навчальний план

Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

для 5-9 класів з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

4. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін.

Логічна послідовність їх вивчення

Взаємозв’язок навчальних дисциплін закладається у початковій школі та прослідковується у шкільних програмах до завершення основної школи.

 ІІ ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.

5. Форми організації освітнього процесу

Компетентності учнів 5-9 класів такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Організація освітнього процесу здійснюється за допомогою традиційних уроків, а також постійно проводяться екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, квести, інтерактивні, інтегровані, проблемні уроки, відео-уроки тощо.

6. Очікувані результати навчання за освітніми галузями

Завершуючи школу II ступеня, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні однією іноземною мовою. Учні повинні мати сформовані загальнонавчальні уміння і навички, володіти навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Також випускник базової школи повинен володіти загально людськими якостями, окреслити свої професійні орієнтири, мати стійку мотивацію на здобуття знань, необхідних для досягнення життєвих цілей.

ІV. Освітня програма школи ІІІ ступеня

1. Вступ

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формування в учнів системи загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту профільної освіти та варіативної складової закладу освіти було максимально враховано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Головним завданням старшої школи є формування особистості випускника, яка максимально відповідає «моделі» сучасного старшокласника.

2. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2660 годин/навчальний рік:

• для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,
• для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік;

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, запити і рішення їхніх батьків, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу, введено такі факультативи, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття:

• у 10 класі з розвитку вмінь та навичок літературної творчості введено курс за вибором «Літературна студія» (1година), індивідуальні заняття з української мови (1година); з метою вдосконалення математичних навичок та якісної підготовки до ЗНО – індивідуальні заняття з математики (1 година);
• в 11 класі з метою поглиблення й розширення загальних питань

правопису, навичок літературної творчості введено курси за вибором «Орфографічний практикум», «Практикум із синтаксису української мови»,

«Сучасна українська література» - по 1 годині; індивідуальні заняття з історії України - (0,5 год)

За рахунок годин, відведених на факультативні заняття, курсів за вибором, індивідуальних та групових занять з учнями здійснюється:

- підготовка до учнівських олімпіад, конкурсів,

- написання учнівських науково-дослідних робіт,

- заповнення прогалин у знаннях.

Для вивчення факультативних, індивідуальних та групових занять складено додатковий навчальний розклад.

3. Навчальний план

Навчальний план для 10-11класів на 2020/2021 навчальний рік складений відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 року

№ 408 та від 28.11.2019 р. №1493 (зі змінами)

ДОДАТОК 5

Наказ МОН України

від 20.04.2018 № 408, від 28.11.2019р. № 1493

Таблиця 2 до Типової освітньої програми

Робочий навчальний план

Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

для 10-11 класів з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

4.Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Навчання у старшій школі здійснюється з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи.  Учні 10-11класів один або декілька предметів повинні вивчати на профільному рівні. Як правило, учні старшої школи ще не остаточно визначилися з майбутньою професією, тому зміст освіти у 10-11 класі повинен бути зорієнтований на самовизначення учнів та якісну підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання.

5. Форми організації освітнього процесу

У старшій школі спостерігається зниження інтересу учнів до навчання. Це явище спонукає вчителів до пошуку нових форм і методів роботи. Педагоги обирають оптимальні прийоми навчання, здійснюють організацію пошукової, проектної діяльності, розвивають вміння учнів працювати з різними джерелами інформації. Форми організації освітнього процесу можуть удосконалюватись розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

6. Очікувані результати навчання за освітніми галузями.

Центральне місце в системі освіти належить закладам загальної середньої освіти. Світогляд закладається саме в сім’ї та в закладі освіти. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя. Випускник загальноосвітнього закладу вміє здійснювати вибір: жити й працювати в колективі, здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення, працювати з документами, комп’ютером. Учень старшої школи повинен на достатньому рівні володіти ключовими компетентностями: володіти державною мовою, спілкуватися одною з іноземних мов, мати високу екологічну свідомість, загальнолюдські моральні якості.

Поряд з ключовими компетентностями учень повинен мати розвинені спеціальні уміння і навички – це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. Наприклад, з фізики і хімії - це розв'язування задач, проведення лабораторних дослідів, показ демонстрацій, здійснення дослідницьких робіт. З географії – робота з картою, географічні вимірювання, орієнтування за допомогою компасу та інших приладів. З математики – розв'язування задач, робота з обчислювальними машинами різних типів, з логарифмічною лінійкою, з моделями та ін. З ботаніки і біології - робота з гербаріями, муляжами, колекціями, препаратами, мікроскопами.